реляційний та
Реляційний Транзакційний Аналіз — це напрям Транзакційного Аналізу, що розвинувся в останні роки і який приваблює практиків ТА з багатьох різних куточків світу та з усіх чотирьох сфер.
За останні двадцять п’ять років відбулися суттєві зміни у теоретичних та практичних аспектах ТА, що відобразив подібні зміни у всьому світі психотерапії та консультування, психології, освіти та організаційного розвитку, а також мистецтва та архітектури.
У ТА цей «реляційний курс» був представлений зміщенням фокусу з уявлення когнітивного рівня як центрального у процесі психологічних змін до усвідомлення афективних, творчих, свідомих та несвідомих реляційних взаємодій як базових у процесі особистісного зростання, змін та трансформацій.
Зміни представлена роботами Novellino (1984, 1990), Moiso (1985), Barr (1987), Erskine (1991, 2001), Shmukler (1991), Woods (1996), Summers & Tudor (2000), Allen & Allen (2000), Cornell & Bonds-White (2001), Hargaden & Sills (2001), Hargaden (2003), Cornell (2001), Lewis (2002), Tudor (2003). Ряд цих статей були зібрані разом та опубліковані Haddon Press під заголовком «Від транзакцій до відносин: виникнення реляційної традиції в Транзакційному Аналізі» (Cornell & Hargaden, 2005). *
У 2002 році було опубліковано надзвичайно впливову роботу з транзакційного аналізу: “Реляційна перспектива” (Routledge) від Charlotte Sills та Helena Hargaden.
Нещодавна книга “Реляційний Транзакційний Аналіз - Принципи на практиці” (2010), опублікована Karnac та під редакцією Heather Fowlie та Charlotte Sills - містить 33 глави провідних авторів з усього світу з дослідженнями того, що означає запропонувати спеціалістам та клієнтам реляційну психотерапію.
Найновіші доповнення до реляційної бібліографії ТА — це Сотворчий Транзакційний Аналіз Keith Tudor and Graeme Summers (Karnac, 2014) та “Мистецтво Реляційної Супервізії” (Routledge, 2015) під редакцією Helena Hargaden.
Хоча виокремлення реляційного аспекту відображається у ряді підходів у теоретичному спектрі, і, крім того, терапевтичні стосунки широко визнані ключовим фактором успішного результату психотерапії, практики, які розділяють реляційні філософію буття та методи роботи постають перед викликом з боку практиків короткострокових напрямків психотерапії, орієнтованих на швидкі вирішення запитів та урядових програм, які пропагують щастя як просту та доступну альтернативу екзистенційним реаліям та невизначеності.
У цьому психологічному, освітньому, організаційному та політичному контексті ряд реляційних практиків та теоретиків об'єдналися, щоб утворити Міжнародну асоціацію реляційного транзакційного аналізу (IARTA), яка була заснована і розпочала роботу в 2009 році для сприяння розвитку Реляційного ТА.
Оскільки світ стає все більш складним і, можливо, хаотичним, це відображається на все більш складних психологічних процесах. Більшість, якщо не всі, нових ідей, виникають із необхідності зрозуміти щось, що неможливо пояснити чи зрозуміти в межах уже існуючого.
У ТА, як і в інших напрямках, багато досліджень за останні двадцять років натякали на те, що як практики ми намагаємось зрозуміти, спланувати та зберегти роботу, яку ми виконуємо, зі все більш складними запитами клієнтів. Реляційна база, яку ми та інші розробляли, зросла і обумовлена цим усвідомленням і актуальними потребами.
Переклад з https://www.relationalta.com/about-us